Щира сповідь надвечірньої пори

Щира сповідь надвечірньої пори

  • date
  • 12.04.2015

Темна глибина полотна, деінде підсвічена теплими кольорами, прості сюжети, спокій і водночас – недомовленість і загадковість вечірньої пори: такими предстали перед глядачем картини полтавського художника, члена Національної спілки художників України Григорія Волкова. Його персональна виставка «Вечірня сповідь» відкрилася 3 квітня в Художньому салоні Полтавської організації НСХУ в рамках галерейного проекту «Арт-місія».

Григорій Волков – полтавець за походженням і за суттю. Народившись у приміському Крутому Березі, так і живе в цьому мальовничому куточку, в який непомітно переходить надворсклянська полтавська околиця. Почавши малювати у дитинстві, закінчив Полтавську дитячу художню школу, Харківське державне художнє училище, Харківський державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди. Вже з цього переліку навчальних закладів зрозуміло, що Григорій Петрович має два таланти – художній і педагогічний. З них виросли два покликання – створювати картини й залучати до мистецтва дітей. Так він і працює вже понад три десятиліття. Багато юних талантів, що закінчили дитячу художню школу, можуть подякувати своєму педагогу за навчання, допомогу в розкриті й становленні таланту. А ще серед його вихованців – діти-сироти з Полтавської школи-інтернату №2. Уроки образотворчого мистецтва дають їм як можливість навчитися малювати, так і поспілкуватися з художником, розсунути рамки життя в спеціалізованому закладі.

Григорій Волков – із тих митців, які вміють дивувати. Працюючи тихо, непомітно, без зайвого самопіару, він раптом видає серію робіт, про які неодмінно говоритимуть ще тривалий час. А захопившись чимось, передає це захоплення іншим. Так було, наприклад, з абстрактним живописом. Почавши створювати роботи в цьому стилі, Григорій Петрович зацікавив ним багатьох колег, організував у Полтаві виставку. І виявилося, що в абстракціонізмі пробували себе чи не всі полтавські художники, от тільки на виставках цих робіт майже не показували – непевне, боялися, що публіка їх не зрозуміє. Григорій Волков ризикнув відкинути ці побоювання, і абстрактний живопис у Полтаві вийшов з тіні, посівши своє місце поруч з іншими видами живопису.

Щось подібне відбувається і з волковською «Вечірньою сповіддю». В експозиції представлені роботи різних років, від 1990-х до сучасних. Кожен, хто заходить у виставкову залу, спочатку губиться серед темних полотен. Але за якусь мить картини починають розкривати свій зміст, входити в резонанс з образами й почуттями, що живуть десь на дні пам’яті глядача. І так, від роботи до роботи, йде неспішна розповідь автора про життя – від дитинства до зрілості, про теплі літні вечори, розмірений плин часу старого міста… Під час відкриття виставки колеги багато говорили саме про цю особливість представленого доробку: темна гамма не гнітить, не навіває сум, а спонукає до роздумів, створює емоціональний відгук. Чого, власне, й прагне кожен митець, виносячи свої роботи на широкий загал.

Виставка «Вечірня сповідь» Григорія Волкова – чергова для галерейного проекту «Арт-місія», започаткованого меценатами, колекціонерами Олексієм Петренком і Євгеном Аничиним. Вона продовжила низку заходів, організованих у рамках проекту задля піднесення на вищий рівень сучасного українського мистецтва, його повноправного входження в світовий культурний простір, популяризації талановитих митців, відкриття нових імен. І живопис Григорія Волкова органічно вписується в цей проект цікавим доробком одного із неординарних митців нашого міста.

Ганна Козельська